Ви можете не фанатіти від творчості французько-мексиканського кінорежисера Луїса Бунюеля, але опиратися любові до конфітюри з тертої рожі від Пані Стефи просто будете не в силах. До чого тут Бунюель і Пані Стефа? А до того, що свою елегантну варіацію на перетерту з цукром рожу львівська фудблогерка і наша добра знайома назвала так само, як відомий режисер свою оскароносну стрічку – «Скромна привабливість буржуазії».
Пані Стефа каже, що конфітюра з тертої рожі у неї чомусь асоціюється з «рум’яною дойче фрау, яка вийшла у свій буржуазний садочок поливати кущі рож, а потім сіла на ґаночку і лузає горішки, запиваючи коньячком». Бо її кулінарна «скромна привабливість» – то і є рожа, цукор, цитриновий сік, волоські горішки і коньяк.
У такому товаристві трояндова конфітюра фантастично пасує до теплої булочки з молоком, хрумких рогаликів і, звісно, різдвяних пампухів. Власне, з пампушками ми її уже потестували. Вийшло дуже по-домашньому. Ось вам і фотопідтвердження 🙂
Пані Стефа каже, що конфітюра з тертої рожі у неї чомусь асоціюється з «рум’яною дойче фрау, яка вийшла у свій буржуазний садочок поливати кущі рож, а потім сіла на ґаночку і лузає горішки, запиваючи коньячком». Бо її кулінарна «скромна привабливість» – то і є рожа, цукор, цитриновий сік, волоські горішки і коньяк.