Приїхала до нас з Полісся нова пальцьопхана ковбаска. З гірчицею. Якщо бути точним, то з цілими зернами гірчиці. Смак… нема таких слів, щоб описати…
В’ялене м’яско набирається дуже тонкого аромату і ніжного смаку від спецій. Готують її батьки кума Юрка. Рецепт знають ще від своїх батьків. Їхні батьки дізнались рецепт від своїх батьків, а ті – від своїх батьків. І так можна писати довго, бо готують пальцьопхану з гірчицею на Поліссі вже не один десяток років.
Гірчицю на Рівненщині сіяли, аби підживити ґрунт, бо це, виявляється, надзвичайно корисна рослина. “Зелене добриво” його ще називали.
Щодо приготування сиров’яленої ковбаси, то насіння гірчиці кидають цілими жменями до свіжого м’яска з сальцем, перемішують і так напихають кишки.
Особливих секретів приготування немає. Хіба що, каже батько, не можна кричати, коли сушиться ковбаска. Вона, начебто, любить спокій 🙂 Думаємо, останнє він придумав, щоб жінка не сварилася в хаті. Хоча хто його знає – може то якісь секрети поліських гурманів, чи байки, в які хочеться вірити…
В’ялене м’яско набирається дуже тонкого аромату і ніжного смаку від спецій. Готують її батьки кума Юрка. Рецепт знають ще від своїх батьків. Їхні батьки дізнались рецепт від своїх батьків, а ті – від своїх батьків. І так можна писати довго, бо готують пальцьопхану з гірчицею на Поліссі вже не один десяток років.
