Сос «Парадичка по-римськи» – недавня наша розробка. Ми спробували упіймати останні сонячні зайчики у важких, вгодованих осінніми променями, закарпатських помідорах. Червонощокі сеньйори побралися із солодкою цибулькою, під ніжний акомпонемент тремтячої зелені тим’яну, що по-дівочому виспівує високі партії забутої італійської опери, написаної легкими напівпрозорими часниковими нотками…
Аби не бути голослівними, демонструємо нашу спробу застосування «Парадички по-римськи». Намагаємося зготувати піцу із того, що трапилося у холодильнику. Су-шеф – донька Оленка. Їй 4 роки. Вона – завзятий і найважливіший наш дегустатор ;).
Цей теплий, солодкий сос, створений, аби полегшити нам життя на кухні. Особливо, якщо надумаєте витворити щось із італійського репертуару. «Парадичка по-римськи» підійде для приготування піци та пасти, заставить по-новому «заспівати» вареники чи палюшки, додасть солодкої кислинки першим стравам та, сподіваємось, не розчарує у якості прими на підгрильованому окрайці пшеничного хліба…
Замішуємо тісто із трьох склянок борошенця, склянки теплого молочка, пачечки сухих дріжджів, півсклянки олії, бажано маслинової. По дрібці солі та цукру. Накриваємо, вмикаємо Челентано і даємо тісту забродити. Через 40 хвилин місимо великими руками. Даємо волю меншим ручкам. Розкатуємо паляничку довільної форми. Головне, аби вона викликала бажання поїсти. Традиційно, намагаємося зробити паляничку тоненькою. Вистилаємо тістом братванку, пательню чи шліфований шматок мармуру. Хаотично тицяємо виделкою, аби коржик не булькотів. Мастимо «Парадичкою по-римськи». Найлегше робити кругові рухи гладеньким боком ложки.
Далі – фантазуйте. Ми із су-шефом знайшли у холодильнику шматок пальцьопханої ковбаси із пармезаном та кілька помідорів. Самотню начинку вкрили теплими пластівцями крафтового козячого сиру. Випікали приблизно 25 хвилин при температурі 180 градусів.
Для хлопців – гальба улюбленого пива. Дівчата, зважаючи на погоду, розімніть ложку обліпихи на склянку окропу. Ось і все. Бажаємо вам тепла та сімейного затишку. І хай смакує, як у дитинстві:).
Сос «Парадичка по-римськи» – недавня наша розробка. Ми спробували упіймати останні сонячні зайчики у важких, вгодованих осінніми променями, закарпатських помідорах. Червонощокі сеньйори побралися із солодкою цибулькою, під ніжний акомпонемент тремтячої зелені тим’яну, що по-дівочому виспівує високі партії забутої італійської опери, написаної легкими напівпрозорими часниковими нотками…
