Нашій сливці в житті пощастило, як мінімум тричі. По-перше, вона могла просто зогнити на дереві, не бути купленою чи вродитися дуже кислою. Усього цього з нею не трапилося, що вже є беззаперечним успіхом.
Однак, найбільше щастя на сливку чекало, коли вона потрапила до вправних рук нашого гурмана – кума Михайла. Кілька годин кулінарних чарів і маємо фантастичної смакоти соус – не дуже гострий, з яскравим кило-солодкавим сливовим смаком. Вважайте, не закохайтеся. Можна їсти просто ложкою.