Цю ковбаску двоє кумів задумали, аби зробити приємність третьому – кумові Тарасу, який дуже любить природу. Тоненьку свинячу кишечку вони набили невеликими кавалками засоленого з прянощами пацяткового м’яса, додали трохи сала (теж з куцьки), вкинули натуральних спецій та сушених боровиків. З обох сторін ковбаску зав’язали зеленою мотузочкою, щоб більше нагадувала лісочок, і підвісили на гачечок для проходження процесу ферментації. Через місяць несподіванка для друга була готова.
І тепер ту ковбасу з ароматом лісу любить не лише кум Тарас, а й усі куми разом взяті, їхні друзі, жінки, діти і навіть сусіди. І ви, якщо бодай разочок скуштуєте тієї м’ясної витребеньки, то полюбите її, як самих себе, а то й більше.
Найкраще подавати грибну пальцьопхану на підігрітій тарілці. Наче на теплій подушці, ковбаска розімліє і подарує вам ще більше лісового аромату.
Пальцьопхана ковбаса – це вид сушеної або в’яленої ковбаси, який віддавна робили на території Полісся. Схожі ковбаси досі виготовляють у північно-східній Польщі та в південно-західній Білорусі. Головна їхня особливість – спосіб консервації м’яса. Процес його дозрівання тісно пов’язаний із вологим поліським морозом, а точніше – із перепадами температури.
Склад: М’ясна сировина (свинина знежилована нежирна вищого ґатунку, напівжирна, жирна); сіль нітритна; цукор; перець чорний; перець духмяний; лавровий лист; коріандр; гриби білі сушені.