Щось зовсім ті львів’яни розпчихалися. Будьмо відверті, не оминула ця неприємність і нашу хату. Підкрався пчих спершу до татка, потім до донечки, а тепер і з мамою дружити хоче. Ми уже всією сім’єю за Миколая переживати почали, щоб він, бува, десь в дорозі не застудився.

Півдня намагаюсь позбирати думки, які порозліталися кольоровими шкельцями по піску спогадів. Хвилі минувшини і хвилі майбутнього почергово плюскаються, а шкельця щомиті утворюють все новий, з калейдоскопною химерністю, візерунок. Це і є, мабуть, сьогодні. Змінне, непостійне, залежне від вчора та завтра.

Сос «Парадичка по-римськи» – недавня наша розробка. Ми спробували упіймати останні сонячні зайчики у важких, вгодованих осінніми променями, закарпатських помідорах. Червонощокі сеньйори побралися із солодкою цибулькою, під ніжний акомпонемент тремтячої зелені тим’яну, що по-дівочому виспівує високі партії забутої італійської опери, написаної легкими напівпрозорими часниковими нотками…

Наприкінці жовтня до нас у гості завітав відомий журналіст, автор і ведучий кулінарних програм Костянтин Грубич. Правда, до Львова він приїхав не заради «Шкварки», а з метою презентації своєї книжки – «Смачна країна». Однак, попри щільний графік, знайшов час для тіснішого знайомства з творцями пальцьопханої ковбаски.