То є саме така ковбаса, яку давним-давно робили бабусі і прабабусі тих поліських майстрів, від яких наші куми перейняли ремесло. У цій трохи покрученій ковбасці немає нічого, окрім м’яса і натуральних спецій. Інколи трапляється зернятко чорного перцю чи дірка, що може утворитися від процесу осушення. Сухий білий наліт на паличках ковбаски – ознака витриманості і натурального походження. Це пеніцилінова їстівна цвіль, відома своїми антибактеріальними властивостями.
Традиційна пальцьопхана зроблена зі свинячої шинки та дрібки сальця, рубана і мішана руками, пальцем пхана – все як має бути. Найкраще смакує з легким алкоголем, як то пиво чи вино. До горілки йде не зле, а то й краще, оскільки насичений смак відбірного м’яса та спецій створює неймовірний букет гастрономічної радості.
До речі, у селі кума Юрка, на Поліссі, пальцьопхана завжди була найстійкішою валютою. За паличку омріяного делікатесу можна було витягти фіру з болота, залити фундамент під хату чи навіть домовитися про наречену.
Рецептура поліського сиров’ялення суттєво відрізняється від французького чи італійського. Жителі цього регіону, як і, зрештою, більшість українців, завше робили ковбасу із залишків свині, яку били під Різдво чи перед Пасхою. В’ялився цей м’ясний виріб на горищі, під самісінькою стріхою. Відповідно процес його дозрівання був тісно пов’язаний із вологим поліським морозом, а точніше – із перепадами температури. У той час, як італійська салямі, наче на курорті, всі місяці визрівання проводила у погребі з ідеально однаковими температурою та вологістю, українська пальцьопхана – загартовувалася в екстремальних умовах. За добу могла пережити 20 градусів різниці.
Намагайтеся нарізати сиров’ялену ковбасу якнайтонше, аби вона «світилася на сонці». Після нарізки зробіть невеличку паузу, щоб вона «зігрілася» при кімнатній температурі. За таких умов пальцьопхана подарує вам більше аромату та смаку.
Аби зберегти в’ялену ковбаску надовго, загорніть її герметично у харчову плівку і покладіть в морозильник, там вона «засне» і зможе так проспати до півроку. Для нетривалого зберігання – загорніть паличку в папір чи тканину. Зберігайте у холодильнику або ж при кімнатній температурі.
Склад: М’ясна сировина (свинина знежилована нежирна вищого ґатунку, напівжирна, жирна); сіль нітритна; цукор; перець чорний; перець духмяний; лавровий лист; коріандр.
Традиційна (перевірений власник) –
Супер!!!
Анна –
Дякуємо! Ми теж любимо цю ковбасу 😉
wwildlion (перевірений власник) –
Неперевершена класика!
Додати більше просто немає чого) Смакуйте обов’язково.
lizsilver5555 (перевірений власник) –
Вже протягом року жодне свято не обходиться без ваших ковбасок! Дякуємо, що ви є!
Юрий (перевірений власник) –
Очень вкусная колбаска!!! Брал на пробу разный ассортимент продукции, есть с чем сравнить!!!
Юлія (перевірений власник) –
Найсмачніша сиров‘ялена ковбаса у Шкварки!
Дуже рекомендую!
Дякую за насолоду!
Natalka (перевірений власник) –
Приїхала ковбаска свіженька, заваукумована, в цікавій подарунковій упаковці. Дуже-дуже смачно! Дякуємо!